Діяльність з охорони природи в умовах походу.

Любов до природи має лежати в основі всіх походів, та це не завжди так. Схили Евересту, попри періодичні генприбирання, вкриті кількома десятками тонн (!) сміття. Та й що далеко ходити: Говерла, Петрос та інші популярні вершини в українських Карпатах страждають не менше: активісти мішками збирають бляшанки, пляшки та інший непотріб, однак він росте у геометричній прогресії.

Окрім явної проблеми, — залишеного сміття, — є також ряд непомітних на перший погляд негативних наслідків туризму: ерозія грунту, втручання в ареали тварин та рослин, збільшення ризику лісових пожеж і не тільки. То що ж тоді — забути про аутдор задля збереження навколишнього середовища?! До крайнощів вдаватися не обов'язково, якщо планувати похід грамотно і мінімізувати свій вплив на природу. Розказуємо, як стати eco-friendly туристом, та які похідні звички варто переглянути.

Основи екотуризму: 7 принципів Leave No Trace

В 1994 році в США, — одному з найпопулярніших регіонів світу для трекінгу, - створили некомерційну організацію, головною ціллю якої було запровадження нового, екологічно свідомого формату відпочинку на природі. Її учасники склали список «The 7 Principles of Leave No Trace», який в подальшому став неофіційним міжнародним екокодексом туристів.

Ці 7 принципів (з поправкою на місцеві особливості), поступово запроваджують по всьому світу, зокрема і в Україні:

1. Ретельно плануйте подорож, щоб бути готовим до всього і не довелось приймати раптові, не завжди екологічні рішення.
2. Пересувайтесь та робіть зупинки, уникаючи зайвого руйнування землі, трави, водойм та ін..
3. Правильно утилізуйте кожен із видів сміття (папір, пластик, органіку тощо).
4. Все, що знаходите на своєму шляху, лишайте там же, не збирайте камінчики, рослини та інші "артефакти".
5. Мінімізуйте вплив вогнища на природу або взагалі відмовтесь від нього.
6. Поважайте дику природу, не чіпайте та не підкормлюйте тварин.
7. Поважайте інших туристів: будьте ввічливі, уступайте стежку, не створюйте зайвого шуму тощо.

   Пересування стежкою та розбивка табору без шкоди природі

   В дорозі та на стоянках намагайтесь якомога менше впливати на дику місцевість:

   • Користуйтесь уже прокладеними шляхами та підготовленими місцями для кемпінгу. Тобто, без зайвої потреби не протоптуйте нову стежку (наприклад, щоб «зрізати» шлях) та не облаштовуйте нове місце для ночівлі, якщо вже є готове*.

   * Виключення: якщо ви знайшли майданчик під намет з прим'ятою, але все ще живою травою, краще виберіть інше місце, щоб дати рослинності відновитись.
   

   Попередньо дізнайтеся про всі можливі місця для ночівлі та закладайте час на денний перехід з запасом, щоб встигнути знайти найбільш придатне місце для табору.

   • На вузьких стежках рухайтесь один за одним, не топчіть траву обабіч дороги та не сходьте зі шляху, навіть якщо на стежці грязюка і калюжі (на цей випадок потрібно мати бахіли для захисту ніг від бруду та вологи).
   • Збирайте» букети, гербарії, камінчики та інші приємні і пам'ятні дрібнички лише очима та фотокамерою. Не зривайте рослини — навіть якщо ви залишите корінь, це порушить процеси живлення та розмноження і в перспективі нашкодить природі.
   • Спостерігайте за тваринами здалеку. Не можна підходити, чіпати і тим паче підгодовувати* диких звірів.

   *Також слідкуйте за тим, щоб вони не пригостились самі: не залишайте на ніч їжу в легкому доступі (пакуйте в герметичні пакети та високо підвішуйте) і ретельно прибирайте залишки (детальніше про це в розділі про утилізацію сміття).
   

   Якомога менше шуміть і не робіть різких рухів — це викликає стрес у диких мешканців. А якщо хочете розглянути тваринку ближче, користуйтесь біноклем або камерою з хорошим зумом.

   *Ці поради направлені одночасно на безпеку і тварин, і людей. Чим менше ви будете привертати увагу звірів та приманювати їх їжею, тим менше ризик нападу. Особливо обачним потрібно бути в шлюбний період та час вигодовування дитинчат.
   

   • Розбивайте табір подалі від джерел води: хоча б за 30-50 метрів, а в ідеалі — за 100. Намет ставте по можливості на твердій поверхні: підійде пісок, гравій, гола втрамбована земля, сніг і лід.
   • Під час стоянки бажано ходити по траві у взутті з м'якою підошвою: кроксах, сланцях чи в'єтнамках.
   • Облаштовуйте табір тільки тими речами, які принесли з собою: ніяких меблів з колод і пеньків, траншей та інших споруд. А якщо порушуєте це правило, то хоча б розберіть все і поверніть на своє місце перед тим, як рушати далі.
   • Не можна вбивати в дерева цвяхи, встромляти сокиру чи пилу. Щоб прив'язати чи підвісити щось на гілку, замість проволоки користуйтесь мотузкою, і обов'язково знімайте її в кінці.

   Похідна кухня в екологічному форматі

   Харчування — частина походу, що залишає за собою чи не найбільше сміття. Залишки їжі та упаковка вкрай негативно впливають на навколишнє середовище. Але цього можна уникнути, якщо правильно все спланувати і організувати. Про те, що робити зі сміттям (яке у будь-якому випадку залишиться), поговоримо далі, а зараз розберемося, як зробити так, щоб відходів було якомога менше:

   1. Ретельно сплануйте меню, зробіть продуктову розкладку та розрахуйте точну кількість їжі на кожного учасника, а також запасіться продуктами тривалого зберігання. Завдяки цьому не доведеться викидати півказанка каші чи зіпсовані бутерброди. Всю потрібну інформацію на цю тему ви знайдете в нашому детальному гайді по плануванню меню в поході.

   2. Мінімізуйте упаковку. Все, що можна, перекладіть вдома в багаторазові контейнери та зіп-пакети. Не беріть консерви в бляшанках: їх неможливо нормально утилізувати на місці, та й нести важко, а на заміну їм вже давно прийшла їжа в вакуумних пакетах.

   3. Повністю відмовтесь від одноразового посуду — зараз є широкий вибір багаторазового похідного посуду із пластику, силікону та інших легких і безпечних матеріалів. Більше про вибір посуду для походу.

   4. Одноразові ПЕТ пляшки і баклаги для питної і технічної води замініть багаторазовими флягами і каністрами. Підтримувати водний баланс в поході також дуже зручно за допомогою гідратора, а для транспортування води від джерела до табору можна взяти компактне складне відро.

   Вогнище на природі: правила безпеки і альтернатива

   Вогнище — це класичний атрибут походів, а кострова кухня — взагалі окремий вид кулінарного мистецтва. Та водночас відкритий вогонь на природі — це завжди потенційна небезпека і шкода! Щоб мінімізувати вплив вогнища на оточуюче середовище, дотримуйтесь базових правил:

   1. Після багаття земля дуже повільно відновлюється, тому розводьте вогонь на місці старого вогнища, а не облаштовуйте нове. Якщо такого немає, обережно зніміть дерн, а після того, як повністю погасите багаття, поверніть шар трави з грунтом на місце.
   2. В якості деревини підходять тільки повалені та сухі до самої верхівки дерева. Для розпалки можна також зібрати бересту, сухий мох, траву та листя. Категорично заборонено поливати вогнище бензином та кидати в нього шматки гуми.
   3. Розводьте вогонь подалі (мінімум 5 метрів) від дерев та кущів, надземного коріння, шару сухої трави, хвої і моху.
   4. Розкладайте невелике багаття, не паліть дрова без зайвої потреби.
   5. Перед тим, як розвести вогонь, впевніться, що зможете його повністю погасити: у вас має бути вдосталь води, піску тощо. Не залишайте відкритий вогонь без нагляду.
   6. Щоб повністю погасити багаття, розкидайте тліюче вугілля, залийте водою або засипте піском/землею, перемішайте і ще раз полийте/засипте. В кінці перевірте на дотик: температура землі має бути комфортною для руки. Зачекайте ще 15-20 хвилин, і тільки тоді вирушайте в дорогу.